Жорсткий ринок: що відбувається з експортом сталі?

Зниження світових цін на метпродукцію скоротило експортну виручку українських металургів у січні-квітні 2025 року. Негативна динаміка є за більшістю товарних позицій. Виняток становлять довгомірний прокат і труби. Але це не впливає на загальну картину.

Сировина та напівфабрикати

Найчутливіший удар припав на залізорудний експорт. За січень-квітень він упав на 10,2%, до 11,15 млн т і на 20,9%, до $892,99 млн. Погіршення зумовлене комбінацією зовнішніх і внутрішніх факторів.

Спочатку про зовнішні. Основним ринком збуту ЗРС для українських ГЗК є Китай.

Вартість імпортної залізної руди Fe62 в китайських портах з січня по квітень знизилася зі $101,5 до $94,8 /т CFR. Важливо уточнити, що в січні-квітні 2024 р. вона також знижувалася. Але з $140,3 до $117,7/т CFR. Тобто рік тому за той самий період середня ціна була $129/т, зараз – $98,1/т. Звідси й падіння валютної виручки.

Також треба відзначити зупинку Інгулецького ГЗК групи «Метінвест» у вересні 2024 р. через високі тарифи на електроенергію. І вже нинішньої весни скоротив виробництво інший великий гравець, компанія Ferrexpo – через неповернення ПДВ за поставлену на експорт залізорудну продукцію. У січні-квітні 2024 р. зазначені підприємства працювали безперебійно.

Це одна з причин зменшення показника в натуральному виразі. Плюс несприятлива цінова кон’юнктура. Вона робить невигідним продаж на зовнішньому ринку для низки українських ГЗК. Ситуація нагадує ножиці: виробничі витрати зростають через високі тарифи держмонополій, а ціни на відпускну продукцію падають. Щоб не накопичувати збитки, доводиться скорочувати відвантаження.

Щодо чавуну експортна статистика за 4 міс. на перший погляд оптимістична. Приріст становив 37,4%, до 574 тис. т і 46%, до $226,3 млн. Але треба врахувати, що головним покупцем українського чавуну були американські метзаводи.

Адміністрація США з квітня ввела додаткове мито 25% на імпорт металургійної продукції з усіх країн. Тому вже у квітні експорт чавуну впав на 60,1% порівняно з березнем, до 120,2 тис. т і на 60,6%, до $46,9 млн. При цьому поставки чавуну в США з України обвалилися на 52,9%, до 115,5 тис. т.

Подальша динаміка також буде негативною. Виведення українського металу з-під дії додаткового мита може розв’язати проблему. Але це займе час. Торговий представник України Тарас Качка наприкінці травня повідомив, що сторони тільки на початку переговорів з цього питання.

Основним постачальником чавуну в США є Бразилія. І тут експортні котирування за січень-квітень знизилися з $430 до $420/т FOB. Тобто ринкова кон’юнктура несприятлива для всіх виробників. Те саме зі сталевою заготовкою.

Європейські ціни на сталеву заготовку в січні-квітні стабільно трималися на рівні €690/т EXW Italy. Це вказує на слабкий попит з боку споживачів у ЄС. І саме європейські прокатні заводи – головні покупці української заготовки та слябів. Тому експорт напівфабрикатів з України за 4 міс. скоротився на 24,6%, до 440 тис. т і на 25,3%, до $215,3 млн.

Важливий нюанс. До числа імпортерів ситуативно потрапила Туреччина. Туди за 4 міс. відправлено 84,3 тис. т заготовки. За той самий період 2024 р. відвантажень не було. Це пояснюється маркетинговою стратегією турецьких метзаводів.

Прагнучи збити ціни на брухт, основну сировину для електросталеплавильного виробництва, вони з початку року скорочували його закупівлю. А для виготовлення арматури використовували імпортну заготовку. Насамперед українську.

У принципі це спрацювало. Вартість ввізного брухту HMS 1&2 (80:20) у Туреччині на початок травня впала до $330/т CFR порівняно з $380/т CFR наприкінці березня, локальним максимумом 2025 р. Тому тепер можна очікувати скорочення або навіть повного припинення експорту сталевих напівфабрикатів з України в цьому напрямку.

В ЄС українські метзаводи також втрачатимуть як обсяги продажів, так і виручку за напівфабрикатами. Оскільки в травні пропозиції місцевих виробників заготовки знизилися з €690/т до €655/т EXW Italy.

Готова сталь

Експорт плоского прокату з України за січень-квітень зріс на 4,1%, до 554,1 тис. т. Але виручка скоротилася на 7,7%, до $302,5 млн. У цьому сегменті ринок ЄС залишається ключовим для продажів.

За цей період європейські котирування гарячекатаного рулону знизилися з €550/т до €540/т CIF. На нього припадає понад 80% зарубіжних продажів плоского прокату. Таким чином, незначне підвищення обсягів відвантаження не компенсувало ефект від падіння цін.

Вони знижувалися з двох причин. По-перше, наявність дешевших пропозицій з В’єтнаму, Індонезії, Малайзії, Туреччини. Українським виробникам доводиться це враховувати у своїй маркетинговій стратегії. По-друге, слабкий попит від основного споживача, європейського автопрому.

За січень-квітень продажі нових автомобілів у ЄС знизилися на 1,2%, до 4,468 млн од. Це результат сильної конкуренції з боку китайських моделей і відсутність таких потужних програм стимулювання купівлі нових авто, як у тому самому Китаї та Індії.

Ці фактори належать до фундаментальних. Тому немає причин прогнозувати поліпшення ситуації. Принаймні до кінця поточного року.

Експорт сталевих труб з України за 4 міс. збільшився на 26%, 229,3 тис. т, і на 12,6%, до $162,4 млн. За цей період експортні котирування за трубами OCTG у США зросли з $1760/т до $2137/т FOB. Але тут треба враховувати, що локальний максимум $2350/т тримався в березні та першій половині квітня. Уже з 18 квітня запити виробників почали знижуватися, станом на 30 травня залишаючись на позначці $2137/т FOB.

Новий ціновий сплеск малоймовірний через падіння нафтових котирувань, що робить невигідними інвестиції в розвиток нафтогазовидобутку. Який і забезпечує попит на OCTG. Крім того, треба враховувати втрату американського ринку для українських трубників через вищезгаданий додатковий тариф 25% на імпорт сталі.

Погіршення можна прогнозувати і щодо довгомірного прокату. Тут основний експортний потік іде в Євросоюз. Європейські котирування арматури в січні-травні знизилися з €590/т до €525/т EXW Italy на тлі кризи в житловому будівництві. Це передумови для падіння продажів українського довгоміра, яке за рік може сягнути 15% у грошовому виразі.

У сегменті плоского прокату річне зниження експортної виручки прогнозується в межах 10-12%, щодо заготовки та слябів – на 25-30%. Оскільки розраховувати на швидку переорієнтацію продажів було б занадто оптимістично. Також на 25-30% може «просісти» експорт залізної руди, труб і чавуну – за збереження наявної динаміки.

За такого сценарію, який можна назвати базовим, загальні втрати експортних доходів ГМК України в 2025 р. можуть перевищити $1 млрд. Загалом підсумки 4 міс. підтверджують попередній прогноз GMK-Center про погіршення цінової ситуації на зовнішніх ринках і скорочення сталевого експорту в нинішньому році.